Пятница,03.04.2020,17:31:07
Приветствую Вас, Гость, не хотите войти?

ДПС України представляє мультфільм „Місто мрії”
Главная » 2006 » Октябрь » 13 » Інтерв’ю Міністра закордонних справ України
15:06:12
Інтерв’ю Міністра закордонних справ України
- Борисе Івановичу, Вас знають як твердого прихильника курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію України. Водночас більшість у новому Уряді складають представники Партії Регіонів, яка неодноразово заявляла про намір надавати пріоритетного значення саме відносинам із Росією. Чи не виникатимуть суперечності між Вашою позицією та позицією представників Партії Регіонів в Уряді щодо питання європейської і євроатлантичної інтеграції?

- Інтеграція до ЄС і НАТО та добросусідські відносини з Росією не є взаємовиключними. Європейська і євроатлантична інтеграція України є суверенним правом нашої держави, і це не визначається керівництвом Російської Федерації.
Що ж до уряду, то слід нагадати, що він формувався на основі Універсалу національної єдності, а, отже і має у своїй діяльності дотримуватися його принципів. У цьому документі було зазначено, що стратегічною метою зовнішньої політики України залишається вступ до Світової організації торгівлі ще в цьому році, інтеграція до НАТО та Європейського Союзу. В Універсалі також зазначено, що рішення щодо вступу України до НАТО має бути ухвалене на всеукраїнському референдумі, після проведення всіх необхідних процедур. Тобто, всі політичні сили, які підписали Універсал, домовилися, що референдум відбудеться на завершальній стадії – після виконання Україною плану дій щодо членства та отримання від НАТО запрошення приєднатися до цієї міжнародної організації. Під цим документом стоять підписи лідерів Партії Регіонів і «Нашої України».
З іншого боку, ми домовилися і про участь у Єдиному економічному просторі з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Межею цієї участі для України є створення зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень. Такий рівень участі в ЄЕП ніяким чином не стане на перешкоді нашій інтеграції до СОТ і ЄС.

- А через що у Вас виникла заочна дискусія з Прем’єр-міністром України?

- Ніякої заочної дискусії не було і не може бути. Відповідно до Конституції України, Президент України здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю України, більше того, відповідно до Закону України «Про основи національної безпеки України», одним з основних напрямків державної політики з питань національної безпеки є набуття членства в Європейському Союзі і НАТО. В 2003 році ця стратегічна мета була підтримана Верховною Радою на законодавчому рівні, і тоді фракція Партії Регіонів голосувала за цей закон в повному складі. На виконання завдань, визначених Законом «Про основи національної безпеки України», та указів Президента України В. Ющенка і спрямована діяльність зовнішньополітичного відомства.
Разом з тим, хотів би зазначити, що до 14 вересня Україна мала реальний шанс бути запрошеною до плану дій щодо членства вже на саміті НАТО, що проходитиме 28 листопада в Ризі. Сам план включає в себе лише підготовчі процедури до вступу до Альянсу, але участь в ньому не є гарантією вступу. До таких процедур належать реформа сектору безпеки, а також прийняття ряду антикорупційних законодавчих актів, зміцнення демократії і верховенства права.
Отже, План дій щодо членства в НАТО розрахований на приведення Збройних Сил України у відповідність до міжнародних стандартів та демократизацію України в цілому. Хотів би зазначити, що Прем’єр-міністр не заперечив мету вступу до НАТО, а говорив про відтермінування нашої участі в плані дій щодо членства.

- Але навіщо тоді Україні виконувати план дій щодо членства, якщо результати майбутнього референдуму все одно можуть виявитися негативними стосовно самого вступу?

- По-перше, референдум може відбутися лише після виконання Україною всіх необхідних процедур, включно з ПДЧ. За цей час ми повинні надати всебічну і об’єктивну інформацію українським громадянам щодо НАТО і зруйнувати стереотипи радянської доби щодо цієї організації, яка є в першу чергу є політичною, а не військовою.
По-друге, навіть у випадку негативного результату ми все одно наблизимо українське суспільство до стандартів, прийнятих у демократичних країнах світу. Тобто, ПДЧ стимулюватиме проведення необхідних економічних, політичних реформ та реформування безпекового сектору.
Як показує досвід країн Центральної та Східної Європи, ставлення громадян цих держав до НАТО на початку євроатлантичної інтеграції було не набагато кращим, ніж в Україні. Все залежатиме від того, наскільки українці зможуть отримати об’єктивну інформацію щодо НАТО.

- Якщо перейти на тему ЄС, чи реальним є вступ України до Євросоюзу хоча б у віддаленій перспективі? Адже заперечну відповідь на це питання давали окремі комісари Єврокомісії - Гюнтер Ферхойген, Оллі Рен…

- Нагадаю, що нічого нереалістичного немає. У першій половині 90-х років з Брюсселя лунали такі ж песимістичні прогнози щодо членства в ЄС нинішніх його членів – наших сусідів, тим більше країн Балтії.
На нинішньому етапі сама Україна ще не відповідає тим критеріям, які висуває Євросоюз до кандидатів – і в першу чергу в економічній сфері та сфері боротьби з корупцією. Наші єесівські партнери також хотіли б переконатися, що поступ України демократичним шлях розвитку є незворотним.
Отже, коли ми виконаємо свою «домашню роботу», проведемо необхідні реформи і не будемо скочуватися з стандартів у сфері демократії і свободи слова, які стали реальністю в Україні з обранням В. Ющенка Президентом, то запрошення від ЄС Україні щодо повноправного членства не забариться.

- Тоді давайте перейдемо до ЄЕП. Ви заявили, що межею участі України у ньому є зона вільної торгівлі. Але ж інші його учасники просуваються набагато далі - до створення митного союзу.

- Принципи угоди про створення ЄЕП передбачають різношвидкісну та різнорівневу інтеграцію його учасників.
Україна свою позицію чітко визначила – це зона вільної торгівлі без обмежень і вилучень на принципах СОТ. Щодо інших учасників ЄЕП і рівня їхньої інтеграції, то це виключно їх вибір

- Як відомо, ви не лише є Міністром закордонних справ, але й очолюєте Народний Рух України. Яка позиція Руху щодо приєднання до ЄЕП?

- Народний Рух України у 2003 році виступив проти приєднання України до ЄЕП. Ми вбачали у ньому небезпеку для української держави та її стратегічних пріоритетів. Варіант договору про створення ЄЕП передбачав рівень інтеграції до митного союзу на чолі з «єдиним регулюючим органом». Причому понад трьох четвертих голосів у ньому мали належати одній державі – Російській Федерації. Отже, при прийнятті рішень в рамках ЄЕП Україна, як й інші учасники ЄЕП, виступала би просто статистом. Чи відповідають такі положення угоди про створення ЄЕП національним інтересам України?
Разом з тим, Народний Рух України не заперечує проти створення зони вільної торгівлі, оскільки це не загрожує державному суверенітету України і не зашкодить вступу нашої держави ані до СОТ, ані до ЄС.
В той же час, хотів би звернути увагу на дуже важливу обставину – Угода про створення зони вільної торгівлі в рамках СНД була підписана ще в 1994 році, але реалізувати цю ідею не вдалося, оскільки до цього часу її не ратифікувала одна з країн СНД – Російська Федерація. Таким чином, правової проблеми зі створенням зони вільної торгівлі немає, проблема є в бажанні створити зону вільної торгівлі. І я не впевнений, що механічне «штампування» нових міждержавних утворень може сприяти реалізації створенню зони вільної торгівлі, яка, безумовно, сприяла б поглибленню економічних та добросусідських відносин між Україною і Російською Федерацією.

Політичний оглядач
Іван Працюк

Поделиться:
Просмотров: 3402 | Добавил: Администратор | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]